Для вас, батьки

Щоб здійснилися батьківські сподівання

«Що вийде з мого нащадка, ким він виросте?» — з хвилюванням запитують себе молоді батьки, бо хочуть, щоб їхні діти були досконалішими за них. Вони уявляють ідеальну людину майбутнього. Але повітряні замки руйнуються буквально з перших днів після пологів. Виявляється, що все набагато складніше, і висновки щодо інших батьків були занадто категоричними. Дедалі частіше батьки приходять до психолога з проханням: «Зробіть що-небудь із сином (донькою): не слухається, погано навчається, став некерованим. Ми чекали, що буде нашим помічником, відмінником, спортсменом…» Іноді батьківські очікування ще жорстокіші: «Ми в нього вклали по максимуму, він нам зобов’язаний всім, а замість цього…» Що ілюструють такі ситуації? Існують Я — батько і мої очікування та предмет — дитина, яка їх не виправдовує. Ви психолог — майстер, тому виправте його та поверніть мені таким, яким Я хочу його бачити. Звичайно, це крайнощі. Але, на жаль, таких матусь і татусів стає дедалі більше. І тоді обидві сторони — батьки й дитина — відчувають розпач і не можуть зрозуміти одна одну.

Щоб уникнути поширених помилок у вихованні дітей, батькам насамперед слід з’ясувати:

чому вони хочуть мати дитину?

Чого очікувати від своєї дитини?

Як будувати діалог з дитиною?

Як створити продуктивну основу для діалогу?

Яким має бути вихований процес?

Чому батьки хочуть мати дітей? Правильна відповідь на це запитання існує лише одна. Якщо батьки хочуть дати життя малюку, щоб поділитися з ним власним щастям та любов’ю, значить час дійсно прийшов, і подружжя. Спочатку ви приносите себе в жертву заради тих, кого любите, а потім їх же за цю жертву ненавидите. Самопожертва — це самогубство. Бернард Шоу вністю готове до продовження роду. За такої мотивації батьків дити- на виросте у спокійній, здоровій обстановці і матиме більше шансів на гармонійний розвиток.

           Чого очікувати від своїх дітей?

Ще одна поширена помилка — очікувати від своєї дитини надто багато. Іноді батьки або інші близькі ро- дичі дитини сприймають її як останній шанс реалізу- вати свої амбіції. Мама мріяла стати балериною, тато хотів підкорити космос, бабуся марила музикою, а «від- дувається» за все це малюк, якого воліють бачити генієм.

          Як будувати діалог з дитиною?

Дуже важливий чинник, який ускладнює відносини між батька- ми та дітьми, — невміння старших спокійно і шанобливо вислов- лювати свої думки молодшим. Адже враження від повсякденного спілкування у батьківській родині — найперший i, мабуть, найваж- ливіший соціальний досвід дитини, який впливає на весь її подаль- ший розвиток. Саме тому налагодження діалогу є необхідною умо- вою для нормального і своєчасного розвитку дитини. Нерідко батьки не можуть, не вміють або не готові спокійно та чітко пояснити дитині, чого вони від неї хочуть, тобто озвучити свої сподівання. Але як дитина повинна про них дізнатися? Очевидно, за розчарованим зітханням батьків та реплікою на її адресу: «А ми від тебе очікували…» Може скластися ще гірша ситуація, коли батьки нескінченно лають дитину, залучаючи сторонніх людей, щоб ті наві- ювали синові (або доньці), якою йому (їй) потрібно бути. Батькам необхідно вчитися говорити про свої очікування та чути відповідь дитини, адже її думки з цього приводу означають участь в очікуваннях щодо неї. А найсміливішим батькам варто поцікавитися: чого дитина очікує від них? Тоді це буде не просто очікуван- ня, а взаємодія, де у кожного є своя частка впливу.                    

                           ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

Дитина ні в чому не винна перед вами. Ні в тому, що з’явилася на світ.

Ні в тому, що створила вам додаткові труднощі. Ні в тому, що не дала

очікуваного щастя. Ні в тому, що не виправдала ваших очікувань.

 І ви не    маєте права вимагати, щоб вона розв’язала ці проблеми

Дитина — не ваша власність, а самостійна людина.

І вирішувати до кінця  її долю, а тим більше ламати на свій розсуд їй життя,           ви не маєте права. Ви можете лише допомогти їй

вибрати життєвий шлях, вивчивши її здібності

й інтереси і створивши умови для їх реалізації

Дитина далеко не завжди буде слухняною

і милою. Її впертість і капризи так само

неминучі, як самий факт її присутності в родині

У багатьох капризах і витівках дитини винні ви

самі, бо вчасно не зрозуміли її, не прийняли її

такою, якою вона є.

Дитина має численні чесноти. Ви повинні

завжди бачити найкраще та вірити у неї,

бути впевненими у тому, що рано чи пізно це

найкраще неодмінно проявиться.